Заслужений Пірат Одеського порту
В рамках проєкту "Неймовірний порт"
Якщо ви думаєте, що порт — це лише контейнери, крани та гудки суден, то ви просто не знайомі з Піратом. Так-так, тим самим Піратом — не морським розбійником, а справжнім кіноактором, веселим і непосидючим шимпанзе, який у 1960 році перевернув догори дриґом увесь Новий мол Одеського порту!
Тоді на території порту знімали легендарний фільм «Смугастий рейс», де Пірат мав зіграти одну зі своїх найкращих ролей. Для зйомок усередині складу №25 на Новому молу (територія нинішнього морвокзалу) побудували цілий «звірячий павільйон» — із клітками для тигрів, лева і навіть спеціальною «квартирою» для мавпи. Але Пірат швидко дав зрозуміти: він — не просто актор, а повноправний портовик! У клітці він хіба що спав, а весь день проводив серед людей — у компанії кранівників, водіїв, приймоздавальниць, вагарів складу.
Кажуть, що вранці, перед виходом на роботу, портовики нагадували домашнім: «Не забудь покласти пару цукерок для Пірата».
Поки хтось керував навантажувачем, Пірат катався поруч, радісно махаючи руками. Він допомагав переважувати апельсини: одну гирьку зніме, іншу поставить…
Але пустощі Пірата не завжди були безневинними. Якось, коли робітники пішли на обід, хвостатий артист так «розмітив» асфальт на причалі спеціальною стійкою фарбою, що потім її віддирали й затирали всією бригадою до самої ночі. Начальник складу Георгій Кувшинов так розлютився, що схопив Пірата за комір, поволік на край причалу і пригрозив:
— Будеш капостити — викину в море!
Одного разу його опікунка, працівниця 25-го складу Валентина Карпель, вирішила провчити бешкетника за чергову витівку — посадила його в склад із лимонами, щоб «заспокоївся».
— Ти не даєш людям працювати! Посидь тут і знайди собі тихе заняття!
Коли повернулася — побачила таку картину: абсолютно щасливий Пірат метає тропічні плоди в протилежну стіну. Величезна жовта пляма на стіні і гора розбитих «м’ячиків» під нею.
— А хто ж за все це буде платити? — запитала опікунка пригніченим голосом. Це було риторичне запитання.
А ще у Пірата був ворог — прибиральниця баба Наталка. Вона нізащо не дозволяла йому наближатися, ганяла мітлою й називала «обіз-зяною». Але одного разу Пірат помстився з гумором: дочекався, поки бабуся засне після прибирання, і обережно… натягнув їй на голову відро. Прокинувшись, вона мало не збожеволіла. Наступного дня прибиральниця вимагала зачинити «обіз-зяну» в клітку, але її не послухали. Портовики за літо встигли полюбити Пірата — незважаючи на його дріб’язкові схильності.
Та навіть найкращі історії мають фінал. Коли зйомки закінчилися, актори поїхали. Пірат у своїй парадній матросці спускався по трапу пароплава «Фрязіно», тримаючись за руку дресирувальниці. Портовики кричали:
— Пірат! Пірат! Підійди!
Але він не звертав уваги. Його поважний і зосереджений вигляд демонстрував готовність до нових пригод…
Наступного, 1961 року, комедія «Смугастий рейс» стала лідером прокату. Картину переглянули 45,8 млн глядачів. У цьому досягненні був вагомий внесок одеських портовиків, які забезпечили знімальній групі комфортні умови для роботи.
Кажуть, що серед старих портовиків ходить легенда: якщо вночі в порту раптом зникне коробка з тропічними фруктами — значить, десь поруч знову пустує невгамовний, заслужений Пірат Одеського порту.
